Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Всем привет, ребята!
Сегодня я хочу рассказать вам самую невероятную и захватывающую историю из моей жизни. Это история о том, как удалось мне стать блогером миллионером, но при этом все началось с моей страсти к наркотикам.
Не знаю, как это произошло, но окружение и некоторые неудачи в жизни подтолкнули меня к тем самым закладкам. Я начал экспериментировать с разными наркотиками, но кетамин особенно меня привлек. Это было что-то удивительное, словно погружение в другое измерение. Потеряться в ступоре и забыть о всех проблемах, что может быть лучше?
Но с временем я понял, что это не только удовольствие, но и отличная возможность зарабатывать деньги. Я начал обращать внимание на спрос и предложение, и однажды узнал о гидропоне. Это технология выращивания марихуаны без почвы, а главное, она была нелегальной. Я решил попробовать себя в этом деле и не прогадал.
Знаете, что я сделал? Я создал свой собственный гидропонный огород в своей квартире. Да, это было нелегально, но деньги, которые я зарабатывал, окупали все риски.
В то время я искал новые способы расширить свой бизнес и стал изучать другие наркотики. И вот однажды я услышал о гидрокодоне. Это было нечто невероятное! Я узнал, что это мощное обезболивающее средство, которое можно купить только по рецепту, но люди всегда готовы заплатить большие деньги за такое лекарство. Я начал искать источники, и нашел толкача, который мог мне помочь в этом деле.
Когда я получил первую партию гидрокодона, я просто не мог поверить своей удаче. Я продавал это лекарство наркозависимым и все средства, которые получал, решил задонатить благотворительным организациям. Ведь внутри меня задетонировало осознание, что я несу разрушение людям, хотя с другой стороны, я пытался помочь им избавиться от боли. Парадоксально, не правда ли?
У меня появилась идея создать свой блог, чтобы рассказывать о своих приключениях и поисках новых наркотиков. Я начал писать статьи, снимать видео и делиться своими эмоциями с людьми. Удивительно, но такие шокирующие истории нашли своих поклонников. Через некоторое время количество подписчиков на моем канале просто взлетело в небеса.
Со временем я стал настоящим звездой YouTube. Компании начали обращаться ко мне с предложениями сотрудничества, чтобы я рекламировал свои товары. Я создал свой собственный мерч с символикой моего бренда и люди с радостью покупали его в ожидании новых видео. Я стал миллионером!
Но все было не так просто, как может показаться. Жизнь наркомана и блогера сильно измотала меня. Интраназальное введение разрушило мне нос, мои близкие покинули меня, а полиция все время была на хвосте. Я стал голосом тех, кто остался без голоса.